ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ "ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ"

У 1924 році село Плішки заснували переселенці з села Єлизаветградка. Після подій 1917-1921 років місцева влада почала надавати землі селянам. Через її нестачу запропонували отримати наділи поза межами Єлизаветградки, при цьому заснувавши село, яке і понині входить до Єлизаветградківської селищної ради. У 1930 на його території створили сільгоспартіль «Радгосподар», у 1951 він увійшов до складу колгоспу «Дружба».

Під час Другої світової через село проходила лінія фронту. В період грудня 1943 – січня 1944 років у цих місцях відбувалися бойові дії. З німецької сторони в цьому районі стояли 11 танкова дивізія та 320 піхотна дивізія Вермахту.

Плішки звільнили від німців 10 грудня 1943 року. Після того лінія фронту майже на місяць зупинилася в Олександрівському районі і пролягала поблизу Плішок. Тяжкі бойові дії поблизу цього населеного пункту тривали також і в січні 1944 року.

Командуючий 2-м Українським фронтом Іван Конєв згадує бої 6 січня: «53-тя армія, долаючи впертий опір німців, до кінця дня вела бій спільно з 5-м гвардійсь­­ким механізованим корпусом на рубежі східної околиці Плішкового, Оситняжки. Своїм успішним наступом вона міцно забезпечувала правий фланг ударного угрупування фронту.

Наявність на цьому фланзі 5-го гвардійського механізованого корпусу і сильної протитанкової артилерійської групи зміцнило становище, і всі контратаки танків ворога успіху не мали».

Після цих подій поблизу села Плішки встановили пам’ятник загиблим – 57-міліметрову радянську протитанкову гармату ЗІС-2, яка стоїть на високому постаменті. На меморіальній дошці перерахували підрозділи, які 77 років тому спиняли тут німецьку піхоту та танки.