Голодомор – чорна
сповідь моєї Вітчизни
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 –
1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови,
вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної
сторінки в історії України.
Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що
авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня
правляча влада, радянський політичний режим.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з
часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А
тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття,
свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не
повторилось.
Головне у діяльності Єлизаветградківської селищної
бібліотеки по відзначенню чергової
річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам
про цю трагедію.
Тому до цієї дати було організовано і проведено цикл заходів «Голодомор – чорна
сповідь моєї Вітчизни».
Для присутніх було презентовано медіа-вернісаж «Голод
33-го», на якому були представлені архівні документи, ілюстровані
матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Наприкінці заходу був
проведений огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під
час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких
міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.
Підготовлено інформаційний стенд «Український
народ: випробування голодом», який експонувався у бібліотеці.
Його метою є висвітлення
теми Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, усвідомлення його трагізму у долі
рідного народу, формування громадянської відповідальності за майбутнє Вітчизни,
сприяння зростанню патріотичних почуттів на засадах особистого розуміння
історії.
Матеріали стенду містять
інформацію про події 1932-1933 рр. на території України загалом і на
Олександрівщині зокрема, коли під час
масового, ретельно спланованого радянським тоталітарним режимом голоду загинули
мільйони мешканців сіл і міст. З огляду
на масштабність втрат, тотальний характер та численні негативні наслідки, дія
яких триває й дотепер, Голодомор 1932-1933 рр. вважається найбільшою трагедією
української історії ХХ століття.