Літературно- музична композиція Григорій Сковорода – народний мудрець , вчитель , філософ

Виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він і через три сотні літ залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу. Прилучитися до його мудрості, світлого поетичного слова справа честі і для нас.Ми маємо щасливу нагоду пройтися стежками його життя, перечитати сторінки його творів. Двадцять п’ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній, проповідуючи серед народу свої фідософські та соціальні погляди. У своїх філософських працях він обстоював ідею рівності між людьми, права кожного, незалежно від соціального становища на щастя і волю, вважаючи волю найвищим досягненням людини. Шлях до ідеального суспільства він бачив у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй завдяки розуму і внутрішньому чуттю.

 Він вмів насолоджуватися кожною миттю життя. У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою».

 В Єлизаветградківській філії КЗ «Центральна бібліотека» Олександрівської селищної ради підготували і провели літературно-музичну композицію «Григорій Сковорода – народний мудрець, вчитель, філософ».

 

 Усі учасники  дізнались багато нового про видатного філософа, задумались над сенсом свого життя, над поняттями дружби та любові в житті кожної людини. Пропонуємо і Вам, наші читачі, долучитись до заходу, переглянувши відеоматеріали.

Присутні глибоко переконалися: велич Григорія Савовича Сковороди полягає в тому, що такі, як він, допомагали народу лишатися нацією з великою культурою та історією. Він дав нам урок рідкісного, незвичайного життя. Урок того, як можна бути вільним серед неволі і святим серед пекла.

Бібліопазли Склади улюблену байку Григорія Сковороди

 

«Я мрію жити в вільній Україні»

 

До дня Гідності та Свободи  в Єлизаветградківській філії КЗ «Центральна бібліотека» Олександрівської селищної ради пройшов конкурс малюнків «Я мрію жити в вільній Україні».

Головною ідеєю конкурсу  є бажання дітей жити у мирі!

Діти малювали  мир по різному. У когось голуб розправив своїх крила, хтось намалював українських козаків, які здавна захищали рідну землю, хтось на малюнку впевненою рукою написав «Україна переможе».

Дитячий світогляд на події в нашій країні виливалися  на папері жовто-блакитними фарбами, калиновим квітом щирої любові, дихав родинними цінностями й теплом та закликав до єднання.

Та кожен юний художник малював не лише олівцями та фарбами, а серцем. Бо на війні, яка й досі триває на нашій землі, дитячий малюнок став оберегом для українських військових. І головне, що ці малюнки і теплі слова підтримають наших захисників».

 

Мов джерельна  вода, рідна мова моя.

До Дня української писемності та мови в Єлизаветградківській    філії КЗ «Центральна бібліотека Олександрівської селищної ради відбувся  мовознавчий  аукціон  «Мовою рідною світ пізнаю», на яку завітала молодь селища (Захід походив на майданчику біля бібліотеки).

Під час заходу присутні познайомилися зі сторінками історії української мови, згадали скорботні дати на тернистому шляху її розвитку, відчули красу рідної української мови. Учні отримали чудову нагоду перевірити свої знання з української мови та дізнатися багато нового з історії її виникнення.

Продемонстрували свої знання у мовознавчій інтелект-вікторині «Співуча, барвінкова українська рідна мова» та грі «Мовний швидкодум». Юнаки та дівчата із захопленням приймали участь у мовному змаганні «Рідної мови велич і краса», книжковому калейдоскопі «Слово – то мудрості промінь…» та поетичному паліндромі «Веселкова наша мова». А ще вони знаходили унікальні українські аналоги відомим запозиченим словам шляхом розгадування цікавих ребусів.

 

Флешмоб Подаруй україномовну книгу рідній  бібліотеці

Книга була, є і завжди буде найкращим подарунком бібліотеці. За кожною обкладинкою живе цілий світ, кожна сторінка – знайомство з чимось новим, незвіданим, цікавим та пізнавальним.

Подарована бібліотеці книга – це радість більша, ніж одній людині, адже вона може стати улюбленою для багатьох шанувальників паперових видань. Бо книги в бібліотеці – це книги-мандрівниці, які мандрують від одного читача до іншого. Мабуть, саме ці думки спонукають тих, кого прочитана книга надихає на бажання подарувати її бібліотеці.

До дня української писемності та мови  Єлизаветградківська філія КЗ «Центральна бібліотека, долучилися до флешмобу ‒ «Подаруй україномовну книгу рідній  бібліотеці», поповнивши бібліотеку художньою літературою, залучивши молодь селища  до літературного слова.

 

Книжково – спортивний майданчик

3 листопада  для жителів та гостей Єлизаветградки відкрито спортивний майданчик 

Майданчик обладнаний спортивним приладдям для виконання вправ на гнучкість, силу, витривалість і підтримання тонусу м’язів.

 Із вітальними словами перед присутніми виступили Олександрівський селищний голова Олександр Безпечний , помічник – консультант народного депутата України Катерина Бондаренко , староста селища Єлизаветградка Валентина Шевцова ,побажали  міцного здоров’я  й нескінченного бажання займатися спортом.

Маємо надію, майданчик допомагатиме вести здоровий спосіб життя та користуватиметься популярністю серед  жителів та гостей нашого селища.

 Символ спокуси і здоров’я

Яблуня – найпопулярніше фруктове дерево і тому справді заслуговує на особливу увагу, адже плоди, які вона дарує людям – скарбниця вітамінів і корисних мікроелементів.

Українці не менше британців люблять яблука, в наших садах обов׳язково росте кілька сортів цього фруктового дерева, а багатий урожай яблук символізує достаток української родини.

До дня яблука бібліотекар Єлизаветградківської філії КЗ "Центральна бібліотека" Олександрівської селищної ради провела  годину цікавих повідомлень "Символ спокуси і здоров’я" для  підопічних  психоневрологічного інтернату. Вони  дізналися про цікаві факти про яблука,нагадали казки та оповідання ,в яких згадується про цей фрукт,міфи, літературні образи, де яблуко займає головну роль.
Всі гості свята отримали на згадку закладки «Лікуємось яблуками».

ЯБЛУКОМАНІЯ

віртуальний дайджест

  Особливе свято улюблених фруктів вигадали британці. День яблука — це святкування і демонстрація різноманіття природи, стимул і знак до того, що ми самі здатні впливати на зміни, що відбуваються навколо. Ідея Дня полягає в тому, що яблуко — це символ фізичного, культурного і генетичного різноманіття, про який людина не повинна забувати.  

Яблуня – найпопулярніше фруктове дерево і заслуговує на таке свято. На Україні багатий врожай яблук символізує достаток та благополуччя родини. Багато цікавого написано про яблука…

Перша цікавинка стосується всесвітньо відомої біблійної легенди про Адама і Єву. Вважається, що вони були вигнані Богом з райського саду за те, що скуштували заборонений плід, яким було яблуко:

Міфи України. – Київ.: Довіра, 2003. – 383 с.

Муравьева Т. В. Сто великих мифов и легенд. – М.: Вече, 2002. – 480 с. – (100 великих).

Яблука також згадуються і в міфі про подвиги Геракла. Згідно з міфом, герой повинен був добути для богів відомі яблука Гесперид, які дуже суворо стерегли:

Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції / М. А. Кун. – К.: Мистецтво, 1996. – 472 с.: іл.

Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції: [для мол. та серед. шк. віку] / пер. з рос. та передм. Ю. Іванченка. – К.: Школа, 2001. – 216 с.: іл. – (Хрестоматія школяра).

Яблука згадуються і у міфах та легендах давньої України:

Войтович В. Міфи та легенди давньої України / В. Войтович. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. – 464 с. : іл. – (Золота пектораль).

Якщо яблуко розрізати впоперек, то малюнок серцевини має вигляд п'ятикутної зірки. Саме тому стародавні алхіміки вважали яблуко символом знань. За легендою, одне з найвеличніших наукових відкритів, також пов’язане з яблуком. Вважається, що Ньютон прийшов до закону всесвітнього тяжіння, звернувши увагу на яблуко, що впало з гілки і вперше замислився над тим, чому, власне, речі падають донизу:

Садовий А. І. Основи фізики з задачами і прикладами їх розв’язування : навч. посібник / А. І. Садовий, Ю.Г. Лега. – К.: Кондор, 2003. – 384 с.

Яблуко зображено на 80-ти офіційних гербах, отже символ яблука широко поширений в геральдиці:

Все про світ: Країни. Прапори. Герби: енцикл. довід. – К.: Школа, 2001. – 622 с.: іл.

Ботаніки вважають, що у процесі вирощення культурної домашньої яблуні схрещувалися різні види яблунь, а тому сьогодні неможливо достеменно встановити її предка. До Європи яблука потрапили завдяки римським солдатам і в давнину були розкішшю. Це неймовірно, але зараз у світі число сортів і різновидів яблук сягає 20 тисяч. 

В нашій країні перші відомості про культуру яблуні сягають часів Київської Русі, коли за Ярослава Мудрого на території Києво-Печерської лаври виростили перший яблуневий сад. Свій вагомий внесок у процес сортооновлення українських садів зробив Левко Симиренко. Разом з тим, вітчизняний вчений завжди закликав дбайливо ставитися до збереження місцевих сортів:

Вольвач П.  Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2003. – 288 с.

Матеріал про новий напрямок в яблучному садівництві – червоно-м’ясисті яблука – читайте у періодичному виданні :

Францішко В. С. Казка приваблює і переважає / В. С. Францішко // Дім, сад, город. – 2020. – № 4. – С.15-16.

19 серпня православні та греко-католики святкують Преображення Господнє. Їсти яблука до цього дня вважається гріхом. За часів язичницької Русі Яблучний спас був святом збору врожаю яблук:

Скуратівський В.Т. Український народний календар / В. Т. Скуратівський . – К.: Техніка, 2003. – 384 с. – (Народні джерела).

Коверець І. Українці: Свята. Традиції. Звичаї / Іван Коверець. – Донецьк : Альфа-Прес, 2004. –304 с.

    Є багато прислів’їв та приказок про яблука:

• Яблуку ніде впасти
• Яблуко від яблуні недалеко падає
• Потрапити в яблучко
• Яблуко розбрату
• Заборонений плід

Прислів’я та приказки. – К.: наук. думка, 1991. – 440 с. – (Укр. нар. творчість).

Якщо вам наснилось яблуко – розгадайте це таємне послання, скориставшись книгами:

Смурова О. Б. Полный семейный сонник. 150 000 толкований / О. Б. Смурнова. – М.: РИПОЛ классик, 2007. – 704 с.

Таболкин Д. Сонник: сны и здоровье / Дмитрий Таболкин. – Д.: Сталкер, 1999. – 304 с.

За дослідженнями археологів яблука почали вживати у їжу 8,5 тисяч років тому. В наш час мешканець Європи протягом року з'їдає приблизно 65 яблук. Адже яблуко — скарбничка поживних і корисних речовин. Вони містять збалансований склад корисних речовин: клітковину, органічні кислоти, вітаміни та мінерали, цукри та пектини. Найбільша кількість корисних речовин міститься саме в шкірці. Поліфенол покращує кровообіг і перешкоджає виникненню захворювань серцево-судинної системи та підвищує імунітет. Отже,  яблука — їжа і ліки, що приносять користь хворим і здоровим:

Дунаевский Г. А. Овощи и фрукты в питании здорового и больного человека / Г. А. Дунаевский. — К.: Здоровье, 1990. — 160 с.

Скачко Б. Г. Якби мати знала: народні методи лікування дітей / Б. Г. Скачко, Г. О. Орещук  –  К.: Здоров’я, 2000. –  480 с.  

Кархут В. В. Ліки навколо нас / В. В. Кархут. – К.: Здоров’я, 2001. – 232 с.: іл.

Для виготовлення одного літру яблучного сидру, використовують близько десяти яблук:

Рыбак Г. М. Приготовление фруктовых и овощных соков в домашних условиях / Г. М. Рыбак, Н.Ф. Бондаренко, Н. К. Чернозубенко. — К.: Урожай, 1988. — 176 с. : ил.

Бруннек Н. И. Фруктовая кулинария от А до Я. — М.: Экономика, 1993. — 334 с.

Яблука часто згадуються в українській поезії та прозі. Давно стали класикою рядки Максима Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні!» та Миколи Руденка «Ви їли яблука з моєї України?»:

Рильський М.  Лірика / Максим Рильський. – К.: ВАТ Київ. Правда, 2005. – 240 с.

Руденко М. Вибране : вірші та поеми (1936-2002) / Микола Руденко. – К.: Дніпро, 2004. – 800 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

Сучасні автори також застосовують символіку яблука в своїй творчості. Наочний приклад – романи «Пів’яблука» та «Інші пів’яблука», з якими свого часу дебютувала сучасна українська письменниця Галина Вдовиченко:

Вдовиченко Г. Пів’яблука. Інші пів’яблука : роман / Галина Вдовиченко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 472 с.

Дослідники біблійних рослин переконані, що у Біблії згадується яблуня лісова – невелике дерево з розлогою кроною.Очевидно, яблука були одним з улюблених плодів для біблійних людей. Недарма пророк Йоіл, наголошуючи на трагічності ситуації, що викликана навалою сарани, вдається до образу висохлої яблуні: «І виноградна лоза висохла, смоківниця зів’яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня – всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських» (Йоіл 1,12). У Пісні пісень яблуко виступає як порівняння: «Що яблуня між лісовими деревами, то любий мій між синами! У його холодку, що так бажала, я сіла і плід його був солодкий моєму піднебінню» (Пісня пісень 2, 3):

        У мистецтві середньовіччя яблуня і яблуко були символами Христа і його науки. Зображення яблука у пащі гадюки означало занепад первісних людей і первородний гріх. На противагу цьому, яблуко у руці дитяти Ісуса символізувало викуп людства через смерть Сина Божого на Хресті: 

Цікаво, що плід яблуні вважали уособленням земної кулі, а тому разом з короною і жезлом – символом королівської влади. Яблуко, як  і куля, у стародавні часи символізувало вічність, що немає ні початку, ні кінця...

        Сподіваємось, наші цікаві факти стануть ще однією причиною не лише з'їсти яблуко, а й відвідати бібліотеку!