«Вічна пам'ять в кетягах калини»

Цього року виповнюється чергова дата трагедії в історії України – бою під Крутами. Дата, що втілила в собі  величезні помилки, й незрівнянні прозріння та мужність, дата, що пробудила всю націю і залишилася в пам’яті народу втіленням високого патріотизму. Дата, що й через віки не потьмяніє і, мов дзвін, завжди кликатиме: «Пам’ятай!». «Пам’ятай, що рідну землю не можна залишати беззахисною і її треба вміти боронити. Пам’ятай, що нема нічого важливішого за любов до рідного краю.

 Крути… Скільки роздумів, болю, героїзму і мужності в бою за волю пов’язано з цією назвою колись нікому невідомої станції. Скільки паралелей притягує це слово і в наші дні!  Крути – це кривавий зойк юного українського студентства, яке в січні 1918 року свідомо пішло супроти озвірілої більшовицької банди колишнього царського полковника Муравйова і поклало в нерівному бою під Крутами за волю України найдорожче – життя.

Ця велика трагедія, гірка втрата нашого народу довгі роки замовчувалася, була віддана ідеологами та істориками забуттю. Але крізь товщу років калинове пагілля з осквернілих могил героїв, раз по раз вибухало багряними гронами болю,нагадуючи що це трагедія не мертвих, це трагедія – живих.

Над цим замислився кожен з присутніх на проведено насичену патріотичния духом годину історії   «Вічна пам'ять в кетягах калини» в Єлизаветградківській книгозбірні, під час якої до уваги учнівської молоді

було оформлено тематичну виставку «Понад усе вони любили свій коханий край», підготовлені матеріали з періодики про подвиг героїв Крут. Під час захода увагу було привернуто до важливості теми захисту держави, необхідності подальшого зміцнення й розбудови Збройних Сил України як запоруки незалежності України.

Було проведено історичні паралелі між подіями початку 1918 року та реаліями сьогоднішнього дня, коли Україна знову змушена виборювати та захищати свою незалежність. Слухачі з задоволенням скористалися матеріалами з періодики для написання своїх домашніх завдань на тему «Герої Крут».

Сказати хочу стільки та мовчу...Я в памяті запалюю свічу

 

Співець єдиної родини (До 130 річчя від дня народження П.Г. Тичини)

 

 

СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ: СИМВОЛ СВОБОДИ ТА ЄДНАННЯ УКРАЇНИ.(Бібліографічний огляд літератури)

 22 січня - День Соборності України, свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання УHP та ЗУНР, яке відбулося 1919 року на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року, на історичному майдані української столиці біля пам'ятника Б. Хмельницького відродилося Народне Віче. До всіх куточків української землі полинуло: «Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Від нині народ український . визволений могутнім поривом власних сил, мaє змогу об’єднати дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну державу...». Ця подія - перший крок, перша спроба об’єднати український народ в єдину державу. Сьогодні в нашій державі, згідно з Указом Президента, виданим у 1999 році, 22 січня проголошено Днем Соборності. 

Цей огляд літератури ознайомить вас з книжками, які висвітлюють історію українського народу, його шлях до здобуття незалежності, дають оцінку подіям, що відбувалися на початку XX століття, знайомлять з історією свята та розповідають про святкування Дня Соборності України в різних містах України.

Вівчарик М. М. Українська нація: шлях до самовизначення / М. М, Вівчарик, II. II. Панченко, В. Чмихова. - Київ : Вища школа. 2001. - 287 с. 

Автори цієї монографії чи не вперше сміливо й чесно на багатому фактичному матеріалі переконливо доводять, що українська нація - це реальність, яку не треба заперечувати, а з якою слід рахуватися як з іншими самобутніми світовими етносами. Видання допоможе глибше зрозуміти родовід і духовні витоки нації та усвідомити, що шлях, який обрала Україна. - це побудова демократичної правової держави та утвердження в ній громадянського суспільства. 

 Остафійчук, В. Ф. Історія України: сучасне бачення / В. Ф. Остафійчук . - К.: ЗнанняПрес. 2007. - 424 с. 

Ця книга в легкій доступній формі викладає історію України і найдавніших часів до 2004 року. Ця книга - одна із вдалих спроб осмислення історичного поступу українського народу з прадавніх часів до сьогодення без міфів і фальсифікації. Автор висвітлює найважливіші періоди, події і факти історії України, які не знайшли правдивого відображення в радянській історіографії. Зокрема, 6 розділ «Внзвольно-революційна боротьба в Україні (1917-1920 рр.)» розкриває причини поразки та історичні уроки боротьби за українську державність у 1917-1920 рр. 

-

 Сергійчук, В. Українська Соборність: відродження українства в 1917-1920 рокхх / В. Сергійчук. - К. : Українська Видавнича Спілка. 1999. -416 с. 

На великому архівному матеріалі, що раніше переховувався в спецфондах, професор Володимир Сергійчук засвідчує: українська лучна невмируща, де б українці не були, вони завжди тягнуться до своєї Матері-Батьківщини, їхні серця б'ються в одному ритмі з Києвом. Особливо це виявилося 1917 року, коли українство, зініціювавши виступом солдатів Волинського полку Лютневу революцію в Росії, взялося творити свою власну долю на своїй етнічній території. Тоді у визвольні змагання включилися не тільки на Великій Україні - скрізь, де вже розселився наш етнос, підтримувати прагнення до творення Самостійної Соборної Держави. 

Яневський Д. Б. 

 Проект «Україна». Грушевський. Скоропадський. Петлюра [Текст] / Д. Б. Яневський. – Харків : Прапор, 2012. – 921 с.

На сторінках цієї книги автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе, ясне уявлення про феномен української державності. На його думку, багатьом публіцистам та історикам, які досліджували цю тему, попри їх тривалі і вперті зусилля, бракує об'єктивності. Він не зміг утриматися від спокуси сформулювати свої варіанти відпові¬дей на питання: у чому була суть «Української революції» під прово¬дом Української Центральної Ради і яку історію написав видатний національний історик Михайло Грушевський? Якою бачив Україну засновник Української гетьманської держави 1918 року Павло Скоро¬падський і чому загинуло це державне утворення? Хто, як і коли на-справді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлю¬ри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про вітчизняну історію періоду 1917-1920 pp., і спробуєте разом із автором з'ясувати, що саме відбувалося на теренах сучасної України у цей час.

Як святкують Водохреща

 

Огляд літератури "Від козаків до кіборгів"

 

16 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ «КІБОРГІВ» ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ

 

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають кіборгами.«Кіборги» вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.

Пам’ятайте загиблих, згадайте їх у молитві та запаліть свічку пам’яті! Шануйте живих! Слава Героям!

Богачьова, Н. В. Перед Різдвом [Ноти] : репертуарно-методичний навчальний посібник : для дітей молодшого та середнього шкільного віку / Н. В. Богачьова, П. П. Дудар [та ін.]. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2012. – 136 с.
Репертуарно-методичний навчальний посібник із коментарями та звуконосієм адресується керівникам гуртків художньої самодіяльності клубних закладів, дитячо-юнацьким колективам, дошкільним установам для використання у позашкільній виховній роботі в закладах культури та освіти, керівникам церковних недільних шкіл, викладачам християнської етики, просвітянам, батькам, усім тим, кого цікавлять народні звичаї, свята та обряди, хто намагається долучати до власного життя кращі національні традиції. У посібнику йдеться про те, коли, як і з якими сподіваннями зустрічали наші прадіди головні свята передріздвяного циклу. 

 Дудар, П. П. Перлини дитячого різдвяного фольклору

[Ноти] :  збірка піснеспівів для концертного та побутового виконання / П. П. Дудар, Н. В. Богачьова. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2011. – 32 с. До цієї невеличкої книжечки увійшли найпопулярніші в Україні і найулюбленіші серед дітвори твори, якими навчалися прославляти Бога діти п’ятьох поколінь 

 Колядуймо разом! [Ноти] : колядки для мішаного хору / в обробці Володимира Семчишина. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2011. – 42 с. До збірника увійшли 30 колядок з репертуару хору «Глорія» церкви св. Петра м.Тернополя в опрацюванні регента хору Володимира Семчишина. Всі гармонізації доступні для швидкого вивчення та виконання церковними хорами різних рівнів. Для всіх, хто цікавиться церковним хоровим співом.